top of page

Як ви сьогодні? Простежте, як проходить ваш день. Чи дійсно ви присутні там, де перебуваєте фізично? Чи пам’ятаєте, яким на смак був ранковий салат?


Якщо відповіді на ці питання губляться у вихорі тривожних думок, це може свідчити про те, що тривалому стресу вдалося захопити вашу увагу. Час вириватися з його лап і повертатися у момент тут-і-зараз.


Пригадайте, ми вчилися усвідомлювати улюблену пісню, концентрувалися на ранковій каві. А тепер спробуємо тренінг усвідомленості просто в душі. Залиште поза кабінкою ваші думки — на ці 10-15 хвилин є тільки ви і лагідний струмінь води 🚿


Людина, яка переживає обстріл рідної домівки, зазнає сильного стресу, і не завжди помічає, як опиняється на вулиці босоніж чи без речей першої необхідності. Справа рятувальників — відвести постраждалих на безпечну відстань, переконатися, що ніхто не опинився під завалами. А от перші слова підтримки, склянка води чи теплий одяг будуть доречними (а подекуди й рятівними) навіть від незнайомців. Варто лише пам’ятати кілька простих порад,


«Чому він загинув, а я живий?»


Коли людина втрачає когось із близьких або ж опиняється у ситуації, яка загрожує життю, і стає свідком смерті інших, у неї може сформуватися синдром вцілілого. Вона знецінює власний негативний досвід, відчуває сором та провину, позаяк вважає, що не доклала зусиль, аби врятувати життя.


Синдром вцілілого може бути частиною посттравматичного стресового розладу (ПТСР), та значно частіше причиною є стрес і глибокі переживання. І найбільш дієвою допомогою, як не дивно, є прості слова й турбота близьких.

Обрані пости
Нещодавні пости
Архів
Пошук по тегам
Ми в соцмережах
  • Facebook Basic Square
  • Twitter Basic Square
  • Google+ Basic Square
bottom of page