Нав’язливі думки бувають у всіх. Вони виникають нізвідки і ніби чіпляють нас на гачок, витісняючи все інше. Перше, що ми робимо — намагаємося відволіктися. Але це як «не думай про слона»: що більше відганяєш від себе нав’язливу думку, то більше вона виснажує. Тож коли відчуваєте, що провалюєтеся, спробуйте прості кроки: 🔸 не ігноруйте нав’язливу думку, навпаки зосередьтеся на ній; 🔸 подумки опишіть свою думку, надайте їй змісту; 🔸 поверніть всю увагу назад на ту справу, як

Коли здається, що радіти нічому, що світ навколо втратив кольори, заведіть «Щоденник подяки». Проста вправа підсвітить хоч і найдрібніші, але світлі моменти життя, допоможе зберегти сили, подарує відчуття спокою. Дякувати — це не тільки про ввічливість. Коли ми відчуваємо щиру вдячність, мозок виробляє дофамін — необхідний нам «гормон щастя». Це він наповнює світ фарбами, додає нам натхнення, навіть покращує апетит. Не забувайте вписувати у щоденник і себе — дякувати собі за

І дітям, і дорослим важливі похвала та підтримка. Але від звичайного «молодець» може розвинутися залежність, або з часом дитина сприйматиме цю похвалу як нещиру. Зібрали кілька правил, які допоможуть підтримати та заохотити дитину. А ось чим можна замінити слово «молодець»: ✔️ Круто! ✔️ Дай п'ять! ✔️ Гарна робота! ✔️ Ти так старався і у тебе все вийшло ✔️ Я знала, що ти впораєшся ✔️ Це було непросто, але ти впоралася ✔️ Ти все врахувала!

У будь-який час дня або ночі можуть залунати повітряна тривога, робота ППО чи звуки вибухів. Існує хибна думка, що дітям не потрібно пояснювати, що відбувається, а достатньо просто їх відволікти та сказати «не бійся». Насправді дітям важливі і пояснення, і підтримка дорослих.