Ясність.

Є думка, що чоловіки не розуміють натяків. Мабуть в мне чоловічий образ мислення. Люблю, щоб усе було "чітко", хаха. Але якщо серйозно, мені й дійсно важливо знати ситуацію конкретно такою, яка вона є. Розділяти дружбу і кохання, як чорне і біле. Без відтінків. Розумію, що стосунки не точна наука. Але мене дратувало те лайно, коли не знаєш що між вами і хвилюєшся спитати аби прояснити ситуацію. Бо я вже навчена досвідом. Була в мене ситуація, ще за часів університету. Навчався гарний, талановитий староста, старший за мене на декілька років. Він подобався майже усім дівчатам. А зі мною дружив. Турбувався, коли захворіла. Питав як себе почуваю. Пили чай та сміялися з тих, хто пускав про мене плітки через заздрощі (я це знаю напевно). І такі відносини я зрозуміла по своєму. Не правильно. Хоча усе здавалося очевидним. Коли я спитала на пряму що між нами, у відповідь отримала: "Я приділяю тобі стільки часу і уваги, як і іншим"... Завіса.

Час та почуття - коштовна річ. Не варто витрачати їх задарма. І, мабуть якщо це розумієш, це є мудрість.